Зразок касаційної скарги на ухвалу суду про залишення позовної заяви без розгляду

Верховний суд

 

Особа, яка подає касаційну скаргу (позивач): _________ПІБ

реєстраційний номер облікової картки платника податків 

Поштовий індекс, адреса

Тел. _________________

Інші засоби зв’язку відсутні

 

 

Особа, яка бере участь у справі

(відповідач): _________ПІБ

реєстраційний номер облікової картки платника податків 

Поштовий індекс, адреса

Тел. _______________

Інші засоби зв’язку невідомі

 

КАСАЦІЙНА СКАРГА

на ухвалу ______________ міськрайонного суду від ___________ р.  та ухвалу Апеляційного суду _______________ області від _______ р. по справі №__________ про залишення позовної заяви без розгляду

 

Мною подано до ____________ міськрайонного суду позовну заяву про _______________.

___________ р. ухвалою ______________ міськрайонного суду дану позовну заяву залишено без розгляду з тих підстав, що я повторно без поважних причин не з’явилась в судове засідання.

________________ р. я ознайомилась з матеріалами справи та побачила текст ухвали ______________ міськрайонного суду про залишення позовної заяви без розгляду.

Дану ухвалу я вважаю незаконною та винесеною з порушенням норм процесуального права, а тому подала апеляційну скаргу.

Ухвалою Апеляційного суду _____________ області від _______________ р. залишено без змін ухвалу ______________ міськрайонного суду від _____________ р., а подану мною апеляційну скаргу без задоволення.

Дані ухвали суду першої та апеляційної інстанції я вважаю такими, що суперечать нормам процесуального права з огляду на нижчевикладене.

Про проведення судового засідання _____________р. о ___ год. ___ хв. я не була повідомлена. За усною інформацією я відмітила, що справа розглядатиметься о ___ год. ____ хв. Повістки про виклик до суду я не отримала.

На офіційному веб-сайті суду, напередодні судового засідання, а саме  __________ р. я побачила, що справа у списку призначена на ____ год. ___ хв. і прибула в суд своєчасно, щоб з’ясувати на коли саме призначено справу.

На а.с.107 міститься повідомлення, яке повернуто з пошти і на якому немає відмітки про вручення мені судової повістки. Дане є підтвердженням того, що судову повістку я не отримувала.

О ___ год. ___ хв. я піднялась до зали судових засідань. В залі судових засідань знаходився суддя та секретар. На місці сторін справи нікого не було. Я вийшла, так як подумала вони ведуть звукозапис по попередній справі і залишилась стояти в коридорі. Мені ніхто нічого не сказав. Через якийсь час вийшов суддя ______________  і я повідомила йому, що хотіла б з’ясувати на коли призначено судове засідання по моїй справі. Він повідомив, що залишив мою справу без розгляду, так як я не з’явилась в судове засідання.

Апеляційний суд ________________ області викладені мною доводи не прийняв до уваги та в оскаржуваній ухвалі зазначив, що не дивлячись на те, що судова повістка повернулась у суд з поміткою «за закінченням терміну зберігання», оскільки позивачка не з’явилась за такою, а зясування позивачкою через веб-сайд суду про час та місце судового засідання, свідчить про обізнаність позивачки стосовно судового розгляду позову про що зазначила і в апеляційній скарзі, та це вказує на належність повідомлення.

Відповідно до вимог ст. 389 ЦПК України підставами для касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

17.07.1997 року Україна ратифікувала Європейську Конвенцію «Про захист прав людини і основоположних свобод», яка згідно ст.9 Конституції України та ст.19 Закону України «Про міжнародні договори» є частиною національного законодавства України і має пріоритетне значення.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006р. №3477-IV суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов’язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно з положеннями ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов’язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі «Надточій проти України» (Заява N 7460/03)від 15 травня 2008 року суд  нагадує,  що  принцип  рівності  сторін  —  один  із складників  ширшої  концепції  справедливого  судового  розгляду — передбачає, що  кожна  сторона  повинна  мати  розумну  можливість представляти  свою сторону в умовах,  які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з  опонентом  (див., серед інших рішень та mutatis mutandis,  «Кресс проти Франції» (Kress v. France),  [GC],  no.  39594/98, п. 72, ECHR 2001-VI; «Ф.С.Б. проти Італії» (F.C.B.  v.  Italy),  рішення  від  28  серпня  1991 року,Серія A no. 208-B, п. 33; «Т. проти Італії» (Т. v. Italy), рішення від 12 жовтня 1992 року,  Серія A no. 245-C, п. 26; та «Кайя проти Австрії» (Kaya v.  Austria),  no.  54698/00,  п.  28, від 8 червня 2006 року).

Європейський суд з прав людини визнав порушення Україною пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини в зв’язку з порушенням принципу рівності сторін в результаті неповідомлення заявника про провадження у його справі .

Згідно рішення Європейського суду з прав людини в справі «Гурепка проти України (N 2)» (Заява N 38789/04) від 8 квітня 2010 р.  Європейський суд з прав людини прийшов до висновку, що було  порушення  пункту  1   статті   6   Конвенції в результаті неповідомлення заявника про провадження у його справі.

 У справі «Лазаренко та інші проти України», яке набуло статусу остаточного 27 вересня 2017 року, ЄСПЛ визнав порушення Україною пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини в зв’язку з порушенням принципу рівності сторін в результаті неповідомлення заявника про апеляційне провадження у його справі .

ЄСПЛ, розглядаючи скаргу заявника, вказав на необхідність використання рекомендованої письмової кореспонденції під час відправки судових документів, а також обов’язок особи, яка здійснювала відправку кореспонденції, повернути докази такої відправки в суд і необхідність зберігати їх в судовій справі.

Ч. 1 ст. 2 закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до положень ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з положеннями ст. 128 ЦПК України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов’язковою.

Судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик.

Судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п’ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення — завчасно.

Судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур’єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України належним чином повідомлений позивач повторно не з’явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез’явлення не перешкоджає розгляду справи.

Тобто належним повідомленням особи, яка бере участь у справі, є розписка про отримання судової повістки.

Будь-яких відомостей про повідомлення мене про розгляд справи  ________  р. о ___ год. ___ хв. матеріали справи не містять.

Те, що я прийшла до суду дізнатись про проведення судового засідання не свідчить про належне повідомлення мене про розгляд справи.

Повідомлення позивача про проведення судового засідання через офіційний веб-сайт суду нормами Цивільного процесуального кодексу України та Конституції України  не передбачено.

Вищий спеціалізований суд з розгляду цивільних і кримінальних справ в ухвалах по справі № 182/5762/15-ц від 1 березня 2017,   501/1935/15-ц від 12 квітня 2017 р. та інших, висловив свою позицію про те, що наявні у матеріалах справи конверти зі зворотнім повідомленням, які повернулися до суду із відміткою «за закінченням терміну зберігання», не є доказами виконання судом вимог ст. ст. 74-76 ЦПК України (у минулій редакції), тобто не є розпискою, оскільки відсутній підпис заявника та не є фіксацією повідомлення по дату судового засідання.

Аналогічна правова позиція висловена у постанові Верховного суду від 28.03.2018 р.

Згідно п.1 ч.2 ст.223 ЦПК України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з такої підстави, як неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання.

Згідно  ч.5 ст.223 ЦПК України у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез’явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Оскаржувані судові рішення судів першої й апеляційної інстанцій зазначеним вище вимогам процесуального права не відповідають.

Оскільки я не була повідомлена про проведення судового засідання належним чином, суддя, не бажаючи запросити мене до зали судових засідань розпочатого судового засідання, міг тільки відкласти розгляд справи і не мав права залишати позов без розгляду і зазначати в ухвалі, що я повторно не з’явилась у судове засідання.

Вищевикладене свідчить про те, що суд першої та апеляційної інстанції припустився порушень норм процесуального права, які згідно із ч. 6 ст. 411 ЦПК України є підставою для скасування судового рішення з направленням справи на новий судовий розгляд.

Відповідно до вищевикладеного, керуючись ст.ст. 2, 128, 223, 257, 411 ЦПК України,

ПРОШУ СУД:

  1. Постановити ухвалу про відкриття касаційного провадження.
  2. Скасувати ухвалу Апеляційного суду _________ області від ____________ р. та ухвалу ______________ міськрайонного суду від _______________ р. по справі № _______________, а  справу повернути до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.

 

Додаток: квитанція про сплату судового збору, копія касаційної скарги.

 

__ __________ 20___  р.                       

Позивач                                                               _____________ прізвище, ініціали

 

Даний зразок підготовлено на основі поданої мною касаційної скарги. Верховний суд касаційну скаргу задовольнив, скасував оскаржувані ухвали та повернув справу для продовження судового розгляду до суду першої інстанції. Однак кожна справа є індивідуальною і при написанні касаційної скарги слід обов’язково це враховувати

Якщо вам потрібна допомога, або ж у вас виникли запитання —  телефонуйте  на номер  099 632 74 94 з понеділка по п’ятницю з 09 год. по 17 год, або ж пишіть на електронну пошту mariannasvl@ukr.net. Отримайте якісну правову допомогу вже зараз.  

Ви також можете отримати правову допомогу онлайн!

 

 

Опубліковане Адвокат Чундак Маріанна Володимирівна

Добавить комментарий