Притягнення адвоката до відповідальності: достатність підстав, дисциплінарна практика

Маріанна Чундак,
адвокат, член Міжнародної асоціації адвокатів (IBA), Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, комітету законотворчих ініціатив НААУ

Кожна дія має свою протидію. Це саме стосується й адвокатської діяльності. Адвокат отримує право на зайняття адвокатською діяльністю, і це право не є абсолютним. Воно може бути обмеженим або ж узагалі припиненим.

Адвокат, який отримав право на зайняття адвокатською діяльністю, повинен уособлювати високі моральні стандарти, бути гідним представником професії, відносини в якій ґрунтуються на довірі з клієнтом, і не допускати вчинення дисциплінарних проступків.

За вчинення дисциплінарних проступків адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності. Дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснює кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України. Рішення кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури можуть бути оскаржені до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду.

Таким чином, чинним наразі ЗУ “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” забезпечено право на перегляд рішень кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури.

Згідно з ч. 1 ст. 35 ЗУ “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді:

1) попередження;

2) зупинення права на заняття адвокатською діяльністю на строк від одного місяця до одного року;

3) для адвокатів України – позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з подальшим виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України, а для адвокатів іноземних держав –
виключення з Єдиного реєстру адвокатів України.

Частиною 2 ст. 35 ЗУ “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” установлено строк, протягом якого адвоката можна притягнути до дисциплінарної відповідальності. Так, адвокат може бутипритягнутий до дисциплінарної відповідальності протягом року з дня вчинення дисциплінарного проступку.

При цьому варто врахувати, що іноді порушення є триваючим. Наприклад, рішенням Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 31.10.2017 р. № Х-020/2017 установлено таке: рішення КДКА регіону скасувати й винести нове рішення, яким застосувати до адвоката дисциплінарне стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на дев’ять місяців за те, що адвокат, уклавши договір про надання правової допомоги, правову допомогу не надавав, судові рішення не оскаржував, що завдало клієнтові значних збитків.

Нині адвокатів, які входять до складу кваліфікаційно-дисциплінарних комісій, обирають строком на
5 років, вони мають значну практику й досвід. Проте законопроектом № 9055 передбачено, що голову і членів Вищої дисциплінарної комісії адвокатури та дисциплінарної комісії адвокатів обиратимуть строком на 2 роки.

Такі зміни призведуть до того, що адвокати перебуватимуть у процесі постійних перевиборів замість виконання основних функцій адвокатури.

Про порядок притягнення до відповідальності

Статтею 34 ЗУ “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” визначено підстави для притягнення
адвоката до дисциплінарної відповідальності.

Однак на цей час у Верховній Раді України перебуває законопроект “Про адвокатуру та  адвокатську діяльність” № 9055, яким планується змінити порядок притягнення адвокатів до дисциплінарної відповідальності, розширюються підстави для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності, а органи, яким надано повноваження притягувати адвокатів до дисциплінарної відповідальності, зазнають змін.

Щодо притягнення адвокатів до дисциплінарної відповідальності, то планується, що адвоката зможуть притягнути до дисциплінарної відповідальності за зловживання правами, наданими йому таким законом або процесуальним законом.

На нашу думку, це є неприпустимо. Адже, якщо немає чітких критеріїв, тоді майже кожного адвоката за цією нормою можна буде притягнути до дисциплінарної відповідальності.

Наприклад, адвокат звернеться з адвокатським запитом до установи, не отримає чітку відповідь і
подасть ще один запит. Зловживання? Можливо. Або ж, наприклад, адвокат двічі заявить судді відвід. Суддя може такі дії розцінити як зловживання процесуальними правами, тоді адвоката знову ж таки зможуть притягнути до дисциплінарної відповідальності.

Фактично замість того, щоб надавати клієнтові якісно правову допомогу, адвокат буде увесь час змушений перейматися тим, чи не притягнуть його потім до дисциплінарної відповідальності за такі дії.

Дії адвокатів будуть обмеженими, і ми не зможемо якісно й у повному обсязі надавати клієнтам
правову допомогу. Якщо суддя та прокурор матимуть такі засоби тиску на адвоката, то це є суттєвим ризиком для професії адвоката. Втрачається незалежність.

Дисциплінарні стягнення

Значно збільшується й перелік дисциплінарних стягнень. Відповідно до ч. 1 ст. 40 законопроекту №
9055 за вчинення дисциплінарного проступку до адвоката може бути застосовано одне з таких дисциплінарних стягнень:

1) попередження;

2) догана

3) грошове стягнення в розмірі до трьох прожиткових мінімумів для працездатних осіб;

4) зупинення права на здійснення представництва та захисту клієнтів у суді на строк від одного до
шести місяців;

5) для адвокатів України – зупинення права на здійснення адвокатської діяльності на строк від одного місяця до одного року, а для іноземних адвокатів – виключення з Єдиного реєстру адвокатів України на строк від одного місяця до одного року;

6) для адвокатів України – припинення права на здійснення адвокатської діяльності з включенням відомостей про це до Єдиного реєстру адвокатів України, а для іноземних адвокатів – виключення з Єдиного реєстру адвокатів України (із зазначенням про це в Реєстрі) із позбавленням права на повторне включення до нього на строк до двох років.

Над цим переліком ще варто було б попрацювати, і адвокати на форумах, круглих столах це питання також неодноразово обговорювали. Чинним ЗУ “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” після такого виду дисциплінарного стягнення, як попередження, передбачено зупинення права на заняття адвокатською діяльністю на строк від одного місяця до одного року. Звісно, доцільно було б додати після попередження інші, менш суворі види дисциплінарних стягнень, ніж зупинення права на заняття адвокатською діяльністю. Проте в запропонованому законопроекті № 9055 інші норми зводять нанівець ініціативу збільшення переліку видів дисциплінарних стягнень.

Щодо процедури

Крім того, не є чіткою й сама процедура здійснення дисциплінарного провадження.

Згідно з ч. 1 ст.44 законопроекту № 9055 за результатами розгляду дисциплінарної скарги, окремої ухвали суду, висновку та матеріалів перевірки колегія у складі не менше ніж трьох членів дисциплінарної комісії адвокатів регіону більшістю голосів вирішує питання про відкриття або відмову у відкритті дисциплінарної справи стосовно адвоката. Тобто тільки голосів трьох осіб буде достатньо, щоб відкрити дисциплінарну справу стосовно адвоката, навіть якщо сама комісія складатиметься з десяти членів.

Такий підхід є незрозумілим. Чинним ЗУ “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката вирішується більшістю голосів членів палати, які беруть участь в її засіданні. І це є правильним.

Далі в законопроекті № 9055 є ще більш незрозумілі положення.

Рішення про відкриття дисциплінарної справи або про відмову у відкритті дисциплінарної справи може бути оскаржено до Вищої дисциплінарної комісії адвокатури і тільки вже потім, після перегляду Вищою дисциплінарною комісією адвокатури, може бути оскаржено до суду.

Чинною нині нормою ч. 3 ст. 39 ЗУ “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” передбачено
можливість оскарження рішення і до ВКДКА, і до суду.

Отже, ідеться про звуження права на оскарження рішення й обмеження доступу до суду, що є прямим порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод і ст. ст. 8, 22
Конституції України.

Що з оскарженням?

Перелік підстав для оскарження рішення про відкриття дисциплінарної справи, на жаль, чітко визначено. Підставами для оскарження та скасування рішення про відкриття дисциплінарної справи відповідно до законопроекту № 9055 є:

1) відкриття дисциплінарної справи за анонімною дисциплінарною скаргою;

2) участь у складі колегії дисциплінарної комісії адвокатів регіону, що ухвалила рішення про відкриття дисциплінарної справи, особи, яка підлягає відводу з підстав, визначених статтею 46 цього закону;

3) ухвалення рішення про відкриття дисциплінарної справи колегією, склад якої був неповноважним або сформованим із порушенням установленої процедури.

Однак це також звужує права адвокатів чи права тих осіб, які подали скаргу на адвоката.

Чинним ЗУ “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” таких вичерпних підстав не передбачено.
На практиці трапляються випадки, коли Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури
скасовує рішення КДКА регіонів із підстав їх необґрунтованості тощо.

Рішення ВКДКА зі знеособленими даними публікують на офіційному веб-сайті, і кожен може ознайомитися з практикою розгляду скарг. Порядок роботи Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, її засідань і прийняття рішень із питань, що належать до її повноважень, регулює Регламент Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, затверджений рішенням Ради адвокатів України від 04 – 05.07.2014 р. № 78, із змінами та доповненнями.

Порядок розгляду скарг регулює Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність,
затверджене рішенням Ради адвокатів України від 30.08.2014 р. № 120, із змінами та доповненнями.

Підготовку проектів рішень ВКДКА здійснюють відповідно до Рекомендацій по підготовці членами
ВКДКА проектів рішень ВКДКА стосовно скарг на рішення КДКА регіону у дисциплінарних
провадженнях, схвалених постановою Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 16.12.2013 р. № X-001/2013.

На нашу думку, визначення в профільному законі переліку підстав для оскарження рішення про
відкриття дисциплінарної справи є неприйнятним.

Про змагальність розгляду дисциплінарної справи

Також законопроектом № 9055 передбачаються суперечливі норми щодо змагальності розгляду дисциплінарної справи, тоді як розгляд дисциплінарної справи, відкритої на підставі окремої ухвали суду, здійснюють без участі судді або колегії суддів, які постановили окрему ухвалу.

За умов, коли одна сторона відсутня, не може навіть і йтися про змагальність.

На практиці на засіданні ВКДКА суддя, який звертався зі скаргою на адвоката, брав участь у засіданні через свого представника – іншого адвоката. Також траплялися випадки, коли суддя клопотав про відкладення засідання ВКДКА для того, аби взяти участь у розгляді скарги стосовно адвоката.

У такому разі позбавлення однієї зі сторін права брати участь у розгляді дисциплінарної справи
порушує цей принцип змагальності.

ВИСНОВОК:

На нашу думку, прийняття законопроекту № 9055 звузить права адвокатів, зробить їх залежними, змусить вагатися щоразу перед тим, як учинити певні дії на захист інтересів клієнтів, що зводить нанівець правові засади адвокатської діяльності. Адже адвокатська діяльність повинна бути незалежна від будь-яких інших осіб, а права адвоката мають бути гарантовані. Непрозорість набуття статусу адвоката й можливість втратити статус адвоката за вказаних вище процедур і підстав становить загрозу для існування України як демократичної правової держави.

Опубліковано в Ліга Закон №44, 29 листопада 2018

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *