Типові помилки при поданні позовної заяви про розірвання шлюбу

Досить часто при поданні позовної заяви позивачі допускають одні і ті ж самі помилки, що призводить до винесення судом ухвал про залишення позовної заяви без руху та надання часу для усунення недоліків. Свідченням цьому є численні ухвали судів,які містяться в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Для того, щоб не повторювати одних і тих самих помилок, в даній статті описано найтиповіші з них.

У справах про розірвання шлюбу обовязковою умовою, є надання суду

оригіналу свідоцтва про укладення шлюбу.

Як передбачено ст. 119 ЦПК України,  позовна заява повинна відповідати іншим вимогам, встановленим законом.

Тому позивачем до позовної заяви додається саме  оригінал свідоцтва про шлюб, а не його копія.

Відповідно до ч. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» від 21.12.2007 року до позовної заяви про розірвання шлюбу має додаватися свідоцтво про шлюб, тому позивачу необхідно додати до матеріалів справи оригінал свідоцтва про шлюб.

Відповідно до вимог ст. 121 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати пяти днів з дня отримання позивачем ухвали.

Також трапляються помилки при поданні позовної заяви про розірвання шлюбу без доказів сплати судового збору, тобто оригіналу квитанції про сплату судового збору.

Згідно ст.6 Закону України «Про судовий збір» у разі коли в позовній заяві об’єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

За подання позовної заяви про розірвання шлюбу з одночасним поділом майна судовий збір справляється за розірвання шлюбу і за поділ майна.

У заяві про розірвання шлюбу має бути зазначено дату й місце реєстрації шлюбу, мотиви його розірвання, чи є від шлюбу неповнолітні діти, при кому з батьків вони перебувають, пропозиції щодо участі подружжя в утриманні та вихованні дітей після розірвання шлюбу, чи заявляються інші вимоги, які може бути вирішено одночасно з позовом про розірвання шлюбу.

Відповідно до п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 р. № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», оскільки розгляд справи провадиться в межах заявлених вимог і на підставі поданих доказів, суди згідно зі ст. 119 ЦПК повинні вимагати від осіб, що подали заяву, повного викладення обставин, якими обґрунтовуються дані вимоги, й посилання на засоби їх доказування.

Наприклад, у заяві про розірвання шлюбу має бути зазначено дату й місце реєстрації шлюбу, мотиви його розірвання, чи є від шлюбу неповнолітні діти, при кому з батьків вони перебувають, пропозиції щодо участі подружжя в утриманні та вихованні дітей після розірвання шлюбу, чи заявляються інші вимоги, які може бути вирішено одночасно з позовом про розірвання шлюбу. До заяви додаються: свідоцтво про реєстрацію шлюбу, копії свідоцтв про народження дітей, довідки щодо розміру заробітку та інших доходів, а також усі необхідні документи відповідно до заявлених вимог. Якщо заява не відповідає вимогам закону, слід застосовувати правила ст. 121 ЦПК. Тому, якщо позовна заява не містить виклад обставин та зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину в частині чи є від шлюбу неповнолітні діти, то вона підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам ст.119 ЦПК України, а саме – в заяві не викладено зміст позовних вимог щодо визначення місця проживання малолітньої дитини після розірвання шлюбу.

Бувають також випадки, коли позовна заява про розірвання шлюбу подана до неналежного суду.  Так, позовні заяви подаються до суду за зареєстрованим місцем проживання чи перебування відповідача.

У відповідності до ч.2 ст.110 ЦПК України позови про розірвання шлюбу можуть пред’являтися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача якщо на його утриманні є малолітні або неповнолітні діти або якщо він не може за станом здоров’я чи з інших поважних причин виїхати до місця проживання відповідача.

Однак, на підтвердження цього позивач повинен надати суду відповідні докази.

Крім цього, якщо разом з позовною вимогою про розірвання шлюбу ставиться вимоги про стягнення аліментів, то такий позов може бути поданий до суду за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача.

Також іноді трапляються помилки при зазначенні в позовній заяві адреси відповідача. Бувають випадки, коли адреса відповідача невідома. Тоді в позовній заяві позивач повинен вказати останню відому йому адресу відповідача.

За ст. 122 ЦПКУ після надходження позовної заяви при вирішенні питання про відкриття провадження суддя надсилає запит до органу реєстрації місця перебування та місця проживання відповідача-фізичної особи щодо надання інформації про його зареєстроване місце проживання (перебування).
Якщо отримана судом інформація не дає можливості встановити зареєстроване місце проживання (перебування) відповідача, суддя вирішує питання про відкриття провадження. Подальший виклик такого відповідача здійснюється через оголошення у пресі. Якщо адреса відповідача невідома, то при вказаному оголошенні судова справа розпочнеться.
За ст. 76 ЦПКУ суд розглядає справу після надходження відомостей щодо виклику відповідача, здійсненого в порядку, визначеному цим Кодексом, якщо місцеперебування відповідача невідоме.

За ст. 74 ЦПКУ судова повістка надсилається рекомендованим листом або через кур’єрів за адресою, зазначеною стороною.
У разі ненадання особами, які беруть участь у справі, інформації щодо їх адреси, судова повістка надсилається:
– фізичним особам, які не мають статусу СПД, – за зареєстрованою адресою їх місця проживання чи місця перебування.
У разі відсутності таких осіб за вказаною адресою повістка вважається врученою їм належним чином.
Якщо особа не проживає за адресою, повідомленою нею суду, повістка може бути надіслана за місцем її роботи.
Відповідач, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, викликається в суд через оголошення у пресі. З опублікуванням оголошення про виклик відповідач, адреса якого невідома, вважається повідомленим про час і місце розгляду справи, якщо оголошення вийшло не пізніше як за 3 дні до судового засідання.

Тобто, якщо адреса відповідача, зазначена в позовній заяві, відповідає його місцю проживання по паспорту, то повістка й позовні матеріали туди й повинні бути направлені. При відсутності відповідача за тією адресою повістка вважається йому врученою.
Якщо зареєстроване місце проживання відповідача встановити не вдалося й адреса відповідача невідома, то його виклик здійснюється через подане оголошення в офіційній пресі.

 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *