Чи може подружжя поділити недобудований будинок?

Стара народна мудрість гласить: за своє життя чоловік повинен побудувати будинок, посадити дерево та виростити сина.

Цілком природно, що після одруження подружжя починає будувати власний будинок. Але трапляються випадки, коли шлюб розривається до завершення будівництва. Тоді постає питання поділу майна, яке можна розподілити як при розірванні шлюбу, так і згодом, в межах терміну позовної давності.

З поділом недобудованого будинку між подружжям іноді виникають складності. Адже, хоча фактично будинок існує в натурі, в юридичній площині до введення будинку в експлуатацію він вважається незакінченим будівництвом і право власності на нього не зараєстровано. Здавалося б, немає права власності – немає чого ділити. Але це не зовсім так.

І з такої не простої ситуації можна знайти вихід.

Досить чітко про можливість вирішення даної ситуації вказано в постанові Верховного суду України 16 грудня 2015 року по справі №6-2710цс15.

Так, суд констатував, що споруджений подружжям в період шлюбу житловий будинок до його прийняття до експлуатації та реєстрації є майном, набутим подружжям за час шлюбу, відтак, об’єктом права спільної сумісної власності подружжя, яке може підлягати поділу між ними.

Відповідно до статті 22 Кодексу про шлюб та сім`ю України, майно, нажите подружжям за час шлюбу, є його спільною сумісною власністю. Кожен з подружжя має рівні права володіння, користування і розпорядження цим майном. Подружжя користується рівними правами на майно і в тому разі, якщо один з них був зайнятий веденням домашнього господарства, доглядом за дітьми або з інших поважних причин не мав самостійного заробітку. Згідно зі статтею 28 КпШС України в разі поділу майна, яке є спільною сумісною власністю подружжя, їх частки визнаються рівними.

Аналогічні норми містяться і в ст.ст. 60, 63, 70 чинного на даний час Сімейного кодексу України, ч. 3 ст. 368,  ч. 2 ст. 372 ЦК України.

Майном відповідно до ч. 1 ст. 190 та ст. 179 ЦК України є окремі речі, сукупність речей як предметів матеріального світу, щодо яких можуть виникати  цивільні права та обов’язки.

Відповідно до ч. 2 ст. 331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Отже, новостворене нерухоме майно набуває юридичного статусу житлового будинку після прийняття його до експлуатації і з моменту державної реєстрації права власності на нього. Однак до цього, не будучи житловим будинку з юридичної точки зору, об’єкт незавершеного будівництва є сукупністю будівельних матеріалів, тобто речей як предметів матеріального світу, щодо яких можуть виникати цивільні права та обов’язки, відтак є майном, яке за умов, передбачених законом, може належати на праві спільної сумісної власності подружжю і з дотриманням будівельних норм і правил підлягати поділу між ними.

Аналогічні висновки містяться в постановах Верховного Суду України від 18 листопада 2015 року №6-388цс15, від 27 травня 2015 року №6-159цс15.

Отже вихід із такої, здавалося б, складної ситуації існує.

Про те, як краще сформулювати позовні вимоги в таких справах йтиметься в наступних статтях.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *