Що таке щастя?

Стаття 3 Конституції України говорить: «Людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю ».

Отже, раз людина має таку велику цінність для держави, значить, і справа захисту цієї людини – має дуже велику ціну, бо це ціна самої справедливості, яку неможна виміряти нічим. Напевно тому, що ми з вами так щиросердно намагаємось бути такими, як люди в цивілізованих європейських країнах, адвокатська діяльність з кожним роком стає все більш значущою і популярнішою, бо кожен з нас бодай хоч раз в житті потребує особистого захисту і тоді йому стає вкрай необхідною, здається, інколи, більше кисню, допомога  професійного, чесного адвоката. Тому кожен, хто потребує цього захисту може звернутись по допомогу до професіонала. Та не так все тут просто, бо і адвокати – люди і у них є сім’ї, на яких потрібно працювати, тому не кожна людина може дозволити собі захист адвоката через бідність, а тому таким залишається надіятися хіба на Всевишнього. Але всі ми діти нашої держави, тому, навіть, у такий нестерпний час вона думає про тих, хто потребує допомоги і не має грошей на юристів, виділяючи кошти на безоплатну правову допомогу, щоб кожен адвокат міг отримати зарплату за свої труди. А допомогу в Закарпатському обласному центрі безоплатної вторинної правової допомоги надають тільки найкращі фахівці, які пройшли спеціальний конкурсний відбір. Серед цих висококваліфікованих знавців своєї  справи хотілося б сказати про молодого адвоката, але яка вже так багато встигла зробити для людей, Чундак Маріанну Володимирівну.

Коли ця дівчина вперше з’явилася в Спілці адвокатів України в Закарпатській області і сказала, що хоче вступити в спілку, щоб бути в адвокатській сім’ї і захищати людей, вона була більше схожа на ангела: русява, з чистими, щирими, небесними очима, проста і надзвичайно скромна, здавалося, як вона зможе когось захистити, коли її саму треба захищати.

Так само думали і панове присяжні коли вона заходила до зали судових засідань, щоб захищати своїх підзахисних. Але як вони всі були приємно, а, інколи, і не зовсім приємно здивовані, коли вона починала свою промову: спокійно, тихо, врівноважено, словами, які доходили до серця і доводили верховенство закону. Ті, кого вона захищала почали дякувати і дивуватися, як така тендітна дівчина може бути таким відважним борцем за справедливість. Надходили вдячні слова і з Закарпатського обласного центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, бо Маріанна ніколи не відмовляла їм у виїзді на допомогу, частенько кидалася не гаючи часу, навіть, інколи, й будучи на лікарняному, десь в інший район, когось захищати і ніколи їй на думку не спадало скільки і коли за це мені заплатять, хоча, інколи, гроші на машину чи автобус, навіть позичала, або підвозили знайомі. Ця людина не шкодує свого дорогоцінного часу для тих, хто цього потребує. Кожен адвокат розуміє, яка важка це робота, бо для того, щоб зрозуміти людину потрібно зазирнути їй в душу, вислухати її й перейнятися чужою бідою.  І тоді розумієш, що живеш не своїми, а людськими проблемами. Щоб все це витримати потрібна надзвичайна стійкість і виносливість, а тому не кожному це під силу. В той час коли Маріанна переймається чужими проблемами, вдома на неї завжди чекає миле сонечко – донечка Анна-Марія, яка дужне сумує за мамою, але вона добре знає, якщо її запитати де її мама, що вона пішла до суду, а коли приходить додому то вже не відходить від неї ні на крок.

Ось так ця молода жінка вміє поєднувати і важку роботу і материнську турботу, і ніколи не скаржиться, що їй важко, що хочеться все кинути і просто відпочити від людей. Ні в якому разі  – вона  жила й буде жити для інших, бо така в неї вдача.  Ця молода людина ніколи нікому не відмовить, бо часто до неї прийде якийсь старенький дідусь чи бабуся може й по допомогу, а, інколи, й просто поговорити, бо стративши час так і не зрозумієш, чого ж приходили, може просто вилити душу, щоб стало легше.

І як вона все встигає?! А з часом випадково взнаємо, що Маріанна має в Інтернеті свій чудовий сайт з юридичної допомоги, який відвідує більше півтисячі різних людей щодня, що вона пише наукові юридичні статті для таких авторитетних видань як Часопис Академії адвокатури України, Вісник Академії адвокатури України, друкує коментарі до законопроектів в столичному журналі «Юридичні консультації».

Вона вже стала переможцем всеукраїнського конкурсу Спілки адвокатів України  як кращий молодий адвокат України в 2012 році.

Маріанна має ряд наукових статей, випустила книгу на кошти, які взяла в кредит. Це ж як треба любити свою справу, щоб таке в такий важкий час робити! Та це ще не все, бо крім цього, вона має готові рукописи з оповіданнями, які через брак коштів ще не могли побачити світ, а одну книжку із оповіданнями «Вільне падіння» їй все ж таки вдалось випустити ще навчаючись в коледжі. Крім цього вона встигає відвідувати численні семінари, вести активне громадське життя, переймаючись проблемами своєї рідної Свалявщини, і, будучи членом «За майбутнє Свалявщини», не зважаючи на її молодість, вона має численні грамоти, являється почесним адвокатом нашої області. Але вона ніколи нікому про це не говорить, бо вважає, що найвищою нагородою для неї є не ці папірці, а те, що вона потрібна людям, що вона дає їм спокій і впевненість в завтрашньому дні.

Може це і є справжнє щастя – робити щасливими інших.

А згодом взнаємо, що наша Маріанна вирішила не стояти осторонь, згорнувши руки, коли держава в біді і треба негайно міняти Верховну раду. Вона вирішила поборотися з багатими «титанами», щоб доказати, що прийшов час, коли не тільки для багатих дорога зелена, бо справедлива істина: «Ситий голодному не вірить». Вона вирішила для себе, якщо хочеш змінити світ – почни із себе, а не чекай, що хтось це за тебе зробить. Що ж, залишається тільки побажати їй успіхів і здоров’я в її благих намірах.

 

Публікація голови Закарпатського відділення Спілки адвокатів України Петра Немеша, газета РІО (№ 42 від 18 жовтня).

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *