Банкірів збираються штрафувати за надання клієнтам недостовірної інформації

Нардепи пропонують установити додаткові гарантії для позичальників. Відповідно до підготовлених законодавцями змін банкам стане складніше змінити умови договору з клієнтом. Крім цього, посадових осіб фінустанов притягатимуть до адміністративної відповідальності у випадку несвоєчасного надання інформації про фінансові послуги.

Недостатня довіра

Група народних депутатів, які представляють різні парламентські фракції та групи, спільно подали до Верховної Ради пов’язані між собою законопроекти «Про споживче кредитування» (№4390а) та «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення захисту прав споживачів фінансових послуг» (№4391а).

Як зазначають парламентарі, станом на лютий цього року обсяг нових споживчих кредитів, наданих домашнім господарствам, у річному обчисленні становив 137,8 млрд грн. Водночас, уважають ініціатори змін, рівень довіри населення до фінансових установ є досить низьким. Не в останню чергу — через недоліки правового поля.

«У законодавстві існують прогалини в регулюванні розкриття інформації, оцінки кредитоспроможності позичальника, кредитного посередництва, несправедливих умов договорів споживчого кредиту, нав’язування додаткових та супутніх послуг», — пояснюють нардепи необхідність унесення змін.

Кажи або плати

Відповідно до запропонованих новацій Нацбанк і національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, затверджуватимуть методику розрахунку сукупної вартості кредиту, ефективної процентної ставки та змінюваної процентної ставки за договором про споживчий кредит. Вони ж установлюватимуть додаткові вимоги до змісту та форми інформації, яка має бути надана кредитодавцем до укладення вищезгаданого договору.

Уникнути ж розкриття всієї інформації, яка може знадобитися позичальнику, відтепер стане складніше. Нардепи пропонують доповнити Кодекс про адміністративні правопорушення новою ст.1563. Відповідно до неї відмова посадових осіб фінансових установ у наданні громадянам-споживачам «необхідної, доступної, достовірної та своєчасної» інформації про фінансову послугу каратиметься штрафом від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (850—1700 грн.). Ще суворіші санкції передбачено за надання недостовірної інформації — від 100 до 200 н.м.д.г. (1700—3400 грн.).
Необхідність застосування адміністративної відповідальності за такі правопорушення парламентарі обгрунтовують результатами дослідження, яке у 2011 р. проводив в Україні проект «Розвиток фінансового сектору». Тоді експерти наголошували, що кредитори не виконують вимог щодо розкриття інформації потенційним позичальникам про реальні процентні ставки за кредитами. При цьому результати дослідження показали, що в деяких випадках річна реальна процентна ставка становила 135%. В інших випадках процентні ставки взагалі неможливо було розрахувати, оскільки була відсутня інформація про додаткові комісійні та будь-які платежі.

До того ж, як зазначають нардепи, протягом строку дії договору фінустанови інколи інформують позичальників про зміну істотних умов договорів, просто розмістивши відповідну інформацію на своєму сайті. Як наслідок, споживачі можуть про це й не дізнатися. Тому відповідно до ініціативи повідомлення про зміну істотних умов договору має здійснюватися в такий спосіб, який дозволить зафіксувати отримання позичальником даної інформації.

Містять ініціативи й деякі інші зобов’язання відносно фінустанов, які, на перший погляд, не мають жодного стосунку до надання споживчих кредитів. Так, у разі прийняття змін банк повинен буде на вимогу клієнта надати відомості про фінансові показники діяльності установи та її економічний стан. Крім цього, клієнт зможе ознайомитися з переліком керівників фінансової установи та її відокремлених підрозділів. Також банк зобов’яжуть розкрити інформацію про кількість акцій, які перебувають у власності членів її виконавчого органу, та перелік осіб, розмір часток яких у статутному капіталі фінустанови перевищує 5%. Можливо, нардепи розраховують на те, що поінформованому клієнту простіше прийняти рішення, чи варто довіряти тому чи іншому банку.

Джерело: Закон і Бізнес

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *