Черговість спадкування. Хто має право на оформлення спадщини?

Після смерті родичів часто виникає питання розподілу спадщини.

Якщо спадкодавець на випадок своєї смерті залишив заповіт, то право на спадщину мають особи, визначені в заповіті. Але у випадку, якщо заповіт відсутній, або ж заповіт визнано недійсним, у випадку неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, неохоплення заповітом усієї частини майна, що входить до складу спадщини – відбувається спадкування за законом.

Крім того, є особи, які мають право на обов’язкову частку у спадщині, незалежно від наявності заповіту. Так, малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки незалежно від змісту заповіту мають право на половину частки у спадщині, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом.

Наприклад, спадкодавець за життя склав заповіт, за яким все своє майно заповідав своїм дітям. Після його смерті відкрилась спадщина. Оскільки дружина є працездатною та не зазначена у заповіті, то вона права на спадщину не має. Однак у спадкодавця залишились непрацездатні батьки, які мають право на обов’язкову частку у спадщині. Незалежно від того, що їх не зазначено у заповіті, вони отримують частку у спадковому майні.

Спадкування за законом відбувається почергово. Нормами Цивільного кодексу України визначено п’ять черг спадкування. При цьому кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття.

Так, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Продовжити читання “Черговість спадкування. Хто має право на оформлення спадщини?”

Критерії успішності, як спосіб обрання адвоката

З часом, представників юридичної професії стає все більше і більше. Але не раз доводилось чути, що юристів багато, але професіоналів серед них мало. Обираючи до якого адвоката звернутись, громадяни посилаються на ті чи інші критерії успішності роботи адвоката. Однак,  якими саме є ті критерії, за якими можна оцінити роботу адвоката? Як можна чітко визначити хто є фахівцем своєї справи, а хто ні?

Насправді межі визначення даних понять не є такими чіткими і однозначними, як може видатись на перший погляд.

Досліджуючи дане питання, багато спілкувалась з пересічними громадянами, які є отримувачами юридичних послуг. Таким чином можна виділити декілька критеріїв, які свідчать про відносний показник успішності роботи адвоката.

Одні вважають показником успішності високу кількість «виграшних» справ. Теоретично, адвокат може назвати особі будь-яку кількість справ. Це ніде не фіксується і перевірити таку інформацію практично не можливо. Та і що ми розуміємо під поняттям «виграшні» справи? Адже це не тільки кількість тих рішень, в яких адвокату вдалось домогтись задоволення позовних вимог у випадку представництва інтересів позивача чи відмови у позові для відповідача.

Продовжити читання “Критерії успішності, як спосіб обрання адвоката”

Наслідки неявки на виклик слідчого, прокурора, судді, суду

Якщо підозрюваний, обвинувачений, свідок, потерпілий, цивільний відповідач, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, був у встановленому порядку викликаний до слідчого, прокурора, судді, суду, то він зобов’язаний прибути за викликом у визначений час. 

За неявку вказаних осіб без поважних причин до слідчого, прокурора, судді чи суду передбачено відповідальність за ст.139 Кримінального процесуального кодексу України. У випадку, якщо в особи були поважні причини для неявки, але вона про них не повідомила, така особа також підлягає відповідальності.

Зорема, згідно ст.139 КПК України, на особу, яка не прибула за викликом накладається грошове стягнення у розмірі:

  • від 0,25 до 0,5 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб – у випадку неприбуття на виклик слідчого, прокурора;
  • від 0,5 до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб – у випадку неприбуття на виклик слідчого судді, суду.

Продовжити читання “Наслідки неявки на виклик слідчого, прокурора, судді, суду”

Кримінальна відповідальність судді за постановлення завідомо неправосудного рішення, – необхідність чи інструмент впливу на суддю?

 

 

Чундак Маріанна Володимирівна

адвокат, член Міжнародної асоціації адвокатів (IBA), член групи інтересів  жінок-юристів Міжнародної асоціації адвокатів, Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, комітету законотворчих ініціатив НААУ

 

 

 

У своїй діяльності адвокати часто зазнають тиску, шантажу, погроз у зв’язку з професійною діяльністю. Іноді, такі погрози ставали реальністю – підпал чи розстрілювання авто, фізичне побиття, вбивства…

Від дій явно незаконних відрізняються ті інструменти впливу, які, на перший погляд, видаються законними. Наприклад, прийняття нового закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», який покликаний зробити всіх адвокатів слухняними та покірними, як буде вигідно тим, хто може використовувати цей «законний» інструмент впливу на адвокатів.

Але, не тільки адвокати стикаються з тиском, погрозами, явно незаконними розправами та «законним впливом». Набагато важче доводиться тим, хто приймає судові рішення. Адже вони зазнають тиску з усіх сторін. Вершити правосуддя надзвичайно важко, коли приміщення судів не охороняються, коли не тільки активісти, а і окремі громадяни користуючись сучасними засобами комунікації піддають висвітлюванню обставин справи у тому світлі, в якому вони їх бачать, не володіючи повною картиною ситуації. І часто можна побачити відкриту агресію в бік суддів, заклики до їх фізичного знищення.

Продовжити читання “Кримінальна відповідальність судді за постановлення завідомо неправосудного рішення, – необхідність чи інструмент впливу на суддю?”

Притягнення адвоката до відповідальності: достатність підстав, дисциплінарна практика

Маріанна Чундак,
адвокат, член Міжнародної асоціації адвокатів (IBA), Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, комітету законотворчих ініціатив НААУ

Кожна дія має свою протидію. Це саме стосується й адвокатської діяльності. Адвокат отримує право на зайняття адвокатською діяльністю, і це право не є абсолютним. Воно може бути обмеженим або ж узагалі припиненим.

Адвокат, який отримав право на зайняття адвокатською діяльністю, повинен уособлювати високі моральні стандарти, бути гідним представником професії, відносини в якій ґрунтуються на довірі з клієнтом, і не допускати вчинення дисциплінарних проступків.

За вчинення дисциплінарних проступків адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності. Дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснює кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України. Рішення кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури можуть бути оскаржені до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду.

Таким чином, чинним наразі ЗУ “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” забезпечено право на перегляд рішень кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури.

Продовжити читання “Притягнення адвоката до відповідальності: достатність підстав, дисциплінарна практика”

Чи справді з адвокатами безоплатної вторинної правової допомоги судитись стало дешевше або чий адвокат дорожчий?

Можливість отримати правову допомогу безкоштовно

З відкриттям місцевих центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги кожного року збішується кількість охочих скористатись такою правовою допомогою. 

Навіть з найменшим спором люди звертаються, аби отримати правову допомогу безкоштовно.

І дійсно отримують правову допомогу адвокатів з центрів безоплатної вторинної правової допомоги зовсім безоплатно.

А як з іншими судовими витратами?

Особа, яка отримує безоплатну вторинну правову допомогу не звільняється від сплати судового збору, витрат на експертизу та інших судових витрат. Про це слід розуміти. 
Звертаючись до суду, слід також зважити всі ризики. Не буває абсолютно виграшних справ.

Продовжити читання “Чи справді з адвокатами безоплатної вторинної правової допомоги судитись стало дешевше або чий адвокат дорожчий?”

Близькі родичі та члени сім’ї в розумінні Кримінального процесуального кодексу України

Під час кримінального провадження іноді виникають питання щодо того, кого вважати близьким родичем або членом сім’ї. 

Так, повнолітні близькі родичі чи члени сім’ї підозрюваного, обвинуваченого, за певних умов, можуть бути залучені до участі у кримінальному провадженні як законні представники.

Або ж якщо внаслідок кримінального правопорушення настала смерть особи або особа перебуває у стані, який унеможливлює подання нею заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого, то близькі родичі чи члени сім’ї такої особи мають право подати таку заяву. 

Продовжити читання “Близькі родичі та члени сім’ї в розумінні Кримінального процесуального кодексу України”