Чому прострочивши сплату боргу хоча б один раз ми ризикуємо потрапити в пожиттєву кабалу?

Виявляється причина ховається не тільки в умовах укладених договорів, а і в недосконалості чинного законодавства.

Стаття 534 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі недостатності суми проведеного платежу для виконання грошового зобов’язання у повному обсязі ця сума погашає вимоги кредитора у такій черговості, якщо інше не встановлено договором:

1) у першу чергу відшкодовуються витрати кредитора, пов’язані з одержанням виконання;
2) у другу чергу сплачуються проценти і неустойка;
3) у третю чергу сплачується основна сума боргу.

Тобто, якщо боржник не сплатив своєчасно суму боргу, то при погашенні боргу він сплачуватиме спочатку витрати кредитора, які пов’язані з отриманням заборгованості, потім проценти за користування коштами, неустойку (тобто штраф і пеню) і тільки в останню чергу погашається заборгованість по основній сумі боргу. Таким чином, якщо у боржника відсутні кошти для того, щоб у повністю оплатити витрати кредитора, нараховані відсотки, штраф та пеню, а також основний борг, то можна роками оплачувати нарахування на суму боргу і при цьому не погашати борг. І все законно. Жити в борговому рабстві дозволяють отакі законодавчі норми.
Вважаю, що дану законодавчу норму слід негайно змінити. Порядок погашення боргу повинен бути протилежним і в першу чергу повинна сплачуватись основна сума боргу, а потім вже всі інші нарахування. Інакше з цієї кабали вирватись неможливо.

Опубліковане Адвокат Чундак Маріанна Володимирівна

Добавить комментарий