Оскарження дій державного виконавця

Дії та бездіяльність кожної особи, а тим більше державного службовця можуть бути оскаржені особою, яка вважає, що її права порушено. Дії чи бездіяльність державного виконавця можуть бути оскаржені до суду або до начальника, якому підпорядкований державний виконавець.

Згідно ст. 7 ЗУ «Про державну виконавчу службу» працівник  органу  державної  виконавчої  служби зобов’язаний сумлінно  виконувати  службові  обов’язки,  не  допускати  в своїй діяльності порушення прав громадян та юридичних осіб, гарантованих Конституцією України та законами України.

Згідно статті 82 Закону України «Про виконавче провадження» рішення,  дії  або  бездіяльність  державного виконавця та інших посадових  осіб  державної  виконавчої  служби  можуть  бути оскаржені  стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім  боржника)  до начальника  відділу,   якому   безпосередньо підпорядкований    державний    виконавець,   або   до   керівника відповідного органу державної виконавчої служби вищого рівня чи до суду.

Для повного доступу до статті слід оплатити за доступ по нижче вказаній формі.

Примітка. Відправка SMS-повідомлення для оплати здійснюється за поданим у формі номером (4 цифри) згідно з Ваши оператором мобільного зв’язку, в змісті повідомлення вказується код, який також подається в формі після вибору мобільного оператора,  наприклад – zz49372654!!!

[smsbill_pass]

Боржник   має   право   оскаржувати   рішення,   дії   або бездіяльність  державного  виконавця  та  інших   посадових   осіб державної виконавчої служби виключно в судовому порядку.

Скарга   на  рішення,  дії  або  бездіяльність  державного виконавця  подається  начальнику  відділу,   якому   безпосередньо підпорядкований    державний    виконавець.    Рішення,   дії   чи бездіяльність  начальника  відділу  можуть   бути   оскаржені   до вищестоящого   органу  державної  виконавчої  служби.  Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України розглядає виключно  скарги  на  рішення,  дії  чи  бездіяльність начальників управлінь державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства   юстиції   України  в Автономній  Республіці  Крим, головних  управлінь  юстиції   в   областях,   містах   Києві   та Севастополі.

Рішення,  дії  чи  бездіяльність  державного виконавця або

іншої посадової особи державної виконавчої служби  щодо  виконання

судового  рішення  можуть  бути оскаржені сторонами до суду,  який

видав  виконавчий  документ,  а  іншими   учасниками   виконавчого

провадження  та особами,  які залучаються до проведення виконавчих

дій,  –  до  відповідного  адміністративного   суду   в   порядку, передбаченому законом.

Рішення,  дії  чи  бездіяльність  державного виконавця або

іншої посадової особи державної виконавчої служби  щодо  виконання

рішень  інших  органів  (посадових  осіб) можуть бути оскаржені до

відповідного  адміністративного  суду  в  порядку,   передбаченому

законом.

Рішення,  дії  чи  бездіяльність  державного виконавця або іншої посадової особи  державної  виконавчої  служби  можуть  бути оскаржені до керівництва органів державної виконавчої служби, якщо

їх оскарження передбачено цим Законом.

Скарга у виконавчому  провадженні  подається  у  письмовій

формі та має містити:

1) найменування органу державної виконавчої служби,  до якого

вона подається;

2) повне найменування (ім’я) стягувача та боржника,  їх місце

проживання чи перебування (для фізичних осіб) або місцезнаходження

(для юридичних осіб),  а також  найменування  (ім’я)  представника

сторони    виконавчого    провадження,   якщо   скарга   подається

представником;

3) реквізити   виконавчого    документа    (вид    документа,

найменування   органу,   що  його  видав,  день  видачі  та  номер

документа, його резолютивна частина);

4) зміст оскаржуваних рішень,  дій чи бездіяльності та  норму

закону, яку порушено;

5) викладення   обставин,  якими  скаржник  обґрунтовує  свої

вимоги;

6) підпис скаржника або його представника із зазначенням  дня подання скарги.

Скарга,   подана   у  виконавчому  провадженні  начальнику

відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець,

розглядається  у  десятиденний  строк  з  дня  її надходження.  За

результатами розгляду скарги начальник відділу виносить  постанову

про її задоволення чи відмову,  яка в десятиденний строк може бути

оскаржена до вищестоящого органу державної виконавчої  служби  або

до суду. Скарга, подана без додержання вимог, викладених у частині

шостій цієї статті,  розглядається начальником відділу в  порядку,

встановленому Законом    України    “Про    звернення    громадян”.

Скарга, подана у виконавчому провадженні до начальника органу державної виконавчої служби, якому він безпосередньо підпорядкований, розглядається у 10-денний строк. За наслідками розгляду скарги начальник органу державної виконавчої служби виносить мотивовану постанову про задоволення чи відмову в задоволенні скарги, яка у 10-денний строк може бути оскаржена до вищестоящого органу державної виконавчої служби або до суду.

Згідно ст.11 ЗУ «Про державну виконавчу службу» державні виконавці несуть  дисциплінарну  відповідальність  в порядку, встановленому законом.

У разі   вчинення  державним  виконавцем  під  час  виконання службових  обов’язків   діяння,   що   має   ознаки   злочину   чи адміністративного  правопорушення,  він  підлягає  кримінальній чи адміністративній   відповідальності   у   порядку,   встановленому законом. Шкода, заподіяна  державним  виконавцем фізичним чи юридичним особам  під  час  виконання  рішення,  підлягає  відшкодуванню   у порядку,  передбаченому  законом,  за  рахунок  держави.

З власного досвіду можу сказати, що певного результату можна досягти тільки звернувшись зі скаргою на дії (бездіяльність) державного виконавця до суду. При цьому до скарги додаються документи, або інші докази, що підтверджують вашу правову позицію по справі та свідчать про незаконність дій (бездіяльності) державного виконавця. В скарзі необхідно вказати, що саме ви просите суд – визнати неправомірними дії (бездіяльність), зобов’язати вчинити дії, утриматись від вчинення дій, тощо. Скаргу також необхідно аргументувати нормами закону, тобто вказати, в чому полягає суть порушення. Порушеннями здебільшого можуть бути не відкриття виконавчого провадження, не закриття виконавчого провадження, не здійснення дій по примусовому виконанню виконавчого провадження. Для виконання виконавчого провадження боржнику надається 7-денний термін для добровільного виконання рішення, крім рішень, що підлягають негайному виконанню.

Згідно ст. 30 ЗУ «Про виконавче провадження»  державний виконавець зобов’язаний провести виконавчі дії з виконання рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про  відкриття  виконавчого  провадження,  а  з  виконання рішення немайнового характеру –  у  двомісячний  строк.  Строк  здійснення виконавчого  провадження  не  включає  час відкладення провадження виконавчих дій або зупинення  виконавчого  провадження  на  період проведення  експертизи  чи  оцінки  майна,  виготовлення технічної документації на майно,  реалізації майна боржника, час перебування виконавчого  документа  на виконанні в адміністрації підприємства, установи  чи  організації,  фізичної  особи,  фізичної   особи   – підприємця,   які  здійснюють  відрахування  із  заробітної  плати (заробітку),  пенсії та інших доходів боржника.  Строк  здійснення зведеного   виконавчого   провадження   обчислюється   з   моменту

приєднання до такого провадження останнього виконавчого документа.

Негайному виконанню підлягають рішення:

1) про  стягнення  аліментів,  заробітної   плати   в   межах

платежів,  вирахуваних за один місяць, а також про стягнення усієї

суми боргу за  такими  виплатами,  якщо  рішенням  передбачено  її

негайне стягнення;

2) про поновлення на роботі чи на попередній посаді незаконно

звільненого або переведеного працівника;

3) в  інших  випадках,  якщо  негайне  виконання  передбачено законом і про це зазначено у виконавчому документі.

У   разі   якщо   рішення  підлягає  негайному  виконанню,

державний виконавець відкриває виконавче  провадження  не  пізніше

наступного робочого дня після надходження документів, зазначених у

статті 17 цього Закону,  і невідкладно розпочинає  його  примусове

виконання.

Іноді державним виконавцем порушуються строки надсилання постанови про відкриття виконавчого провадження, що може порушити права боржника. Наприклад, боржник мав бажання добровільно виконати зобов’язання, але державний виконавець надіслав постанову про відкриття провадження пізніше і тоді боржник пропустив термін для добровільного виконання рішення і сплачуватиме окрім зобов’язання ще й збір за здійснення виконавчих дій.

Всі вищевказані дії чи бездіяльність можуть бути оскаржені. Більш детально про нормативне обґрунтування скарги на дії (бездіяльність) державного виконавця буде описано в наступних статтях, проте слід враховувати, що кожна справа має свої особливості і при написанні скарги слід детально вивчати кожну окрему ситуацію.

[/smsbill_pass]

Один коментар для “Оскарження дій державного виконавця”

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *