Про виконавче провадження

Примусове виконання рішень здійснюється державною  виконавчою  службою на підставі  виконавчих  документів

Закон України «Про виконавче провадження» визначає такий перелік виконавчих документів:

1)   виконавчі   листи,   що   видаються  судами,  та  накази
господарських  судів, у тому числі на підставі рішень третейського
суду,    Міжнародного    комерційного    арбітражного   суду   при
Торгово-промисловій палаті України та Морської арбітражної комісії
при  Торгово-промисловій  палаті України;

2) ухвали,  постанови  судів  у   цивільних,   господарських,
адміністративних та кримінальних справах у випадках,  передбачених
законом;

3) судові накази;

4) виконавчі написи нотаріусів;

5) посвідчення комісій по трудових спорах,  що  видаються  на
підставі відповідних рішень цих комісій;

6) постанови    органів   (посадових   осіб),   уповноважених
розглядати справи про адміністративні правопорушення  у  випадках,
передбачених законом;

7) рішення   органів   державної  влади,  прийняті  з  питань
володіння і користування культовими будівлями та майном;

8) постанови державного виконавця про  стягнення  виконавчого
збору, витрат на проведення виконавчих дій та накладення штрафу;
9) рішення інших органів державної влади у випадках,  якщо за
законом їх виконання покладено на державну виконавчу службу;
10)  рішення  Європейського  суду з прав людини з урахуванням
особливостей,  передбачених  Законом України «Про виконання рішень
та   застосування  практики  Європейського  суду  з  прав  людини»

Рішення по немайновим спорам, таким як розірвати договір, визнати право і т.п. не підлягають виконанню виконавчою службою та вважаються виконаними з моменту набрання чинності рішенням суду. За невиконання рішення суду настає кримінальна відповідальність, передбачена ст. 382 кримінального кодексу України.

Для здійснення виконання за виконавчим документом стягувач (його представник), прокурор подають до виконавчої служби місцем
проживання,  перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням
його   майна заяву про відкриття виконавчого провадження.

Виконавчі документи за якими:

1) боржниками  є  Апарат  Верховної  Ради  України,

Адміністрація  Президента  України,  вищий  чи  центральні  органи

виконавчої  влади,  Конституційний  Суд  України,  Верховний   Суд

України,   вищі   спеціалізовані  суди,  Касаційний  суд  України,

апеляційні  суди,  Генеральна  прокуратура  України,   прокуратури

Автономної  Республіки Крим,  областей,  міст Києва і Севастополя,

військові   прокуратури   регіонів   і    військова    прокуратура

Військово-Морських Сил  України,  Вища рада юстиції,  Національний

банк України, Рахункова палата, Управління справами Верховної Ради

Автономної  Республіки Крим,  Рада міністрів Автономної Республіки

Крим,  обласні,  Київська  та  Севастопольська  міські  ради   або

обласні,    Київська    та    Севастопольська    міські   державні

адміністрації, а також інші органи державної влади;

2) стягненню  підлягає  сума  боргу  від  десяти  та

більше мільйонів гривень або еквівалентна сума в іноземній валюті.

Підлягають виконанню відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої   служби   Міністерства  юстиції  України.

Виконавчі документи за якими:

1)    боржниками є територіальні підрозділи центральних

органів державної влади,  місцеві суди, міські або районні ради чи

районні державні адміністрації,  міські, районні, міжрайонні, інші

прирівняні до них прокуратури, військові прокуратури гарнізонів, а

також інші територіальні підрозділи органів державної влади;

2)    за якими підлягає стягненню сума боргу від п’яти до десяти

мільйонів гривень або еквівалента сума в іноземній валюті;

Підлягають виконанню підрозділом примусового виконання рішень відділів державної виконавчої   служби   Головного  управління  юстиції  Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, обласних, Київського та   Севастопольського   міських  управлінь  юстиції.

В установленому  Міністерством  юстиції  України  порядку  на

виконання  до  відділу  примусового  виконання рішень Департаменту

державної  виконавчої  служби  Міністерства  юстиції  України  або

підрозділу   примусового   виконання   рішень  відділів  державної

виконавчої   служби   Головного  управління  юстиції  Міністерства

юстиції України в Автономній Республіці Крим, обласних, Київського

та Севастопольського міських управлінь юстиції можуть передаватися

інші  виконавчі провадження, що знаходяться на виконанні в органах

державної   виконавчої   служби.   Про   прийняття   до  виконання

виконавчого  провадження  або  передачу  виконавчого провадження з

одного  органу  державної  виконавчої  служби до іншого виноситься

вмотивована  постанова,  з якою ознайомлюються сторони виконавчого

провадження.

Державний виконавець відкриває виконавче провадження та надає боржнику семиденний термін для добровільного виконання рішення. Якщо боржник в цей термін добровільно не виконає своє зобов’язання, то державний виконавець вживає заходи для примусового виконання рішення.

Згідно ст. 4 ЗУ «Про виконавче провадження» заходами примусового виконання рішень є:

1) звернення стягнення на майно боржника;

2) звернення  стягнення  на  заробітну   плату   (заробіток),
доходи, пенсію, стипендію боржника;

3) вилучення   у   боржника  і  передача  стягувачеві  певних
предметів, зазначених у рішенні;
4) інші заходи, передбачені рішенням.

Державний виконавець зобов’язаний провести виконавчі дії з

виконання рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови

про  відкриття  виконавчого  провадження,  а  з  виконання рішення

немайнового характеру —  у  двомісячний  строк. Строк здійснення

виконавчого  провадження  не  включає  час відкладення провадження виконавчих дій або зупинення  виконавчого  провадження  на  період

проведення  експертизи  чи  оцінки  майна,  виготовлення технічної

документації на майно,  реалізації майна боржника, час перебування

виконавчого  документа  на виконанні в адміністрації підприємства,

установи  чи  організації,  фізичної  особи,  фізичної   особи   —

підприємця,   які  здійснюють  відрахування  із  заробітної  плати

(заробітку),  пенсії та інших доходів боржника.  Строк  здійснення

зведеного   виконавчого   провадження   обчислюється   з   моменту

приєднання до такого провадження останнього виконавчого документа.

Є випадки, коли державний виконавець зобов’язаний приступити до негайного виконання рішення.

Негайному виконанню підлягають рішення:

1) про  стягнення  аліментів,  заробітної   плати   в   межах
платежів,  вирахуваних за один місяць, а також про стягнення усієї
суми боргу за  такими  виплатами,  якщо  рішенням  передбачено  її
негайне стягнення;

2) про поновлення на роботі чи на попередній посаді незаконно
звільненого або переведеного працівника;

3) в  інших  випадках,  якщо  негайне  виконання  передбачено
законом і про це зазначено у виконавчому документі.

У  разі   якщо   рішення  підлягає  негайному  виконанню,
державний виконавець відкриває виконавче  провадження  не  пізніше
наступного робочого дня після надходження документів, зазначених у
статті 17 Закону України про виконавче провадження (),  і невідкладно розпочинає  його  примусове виконання.

Що може зробити державний виконавець для виконання рішення? Вилучити знайдену готівку; накласти арешт на рахунки і всі кошти, які там знаходяться чи поступатимуть на рахунок  – будуть перераховуватись для стягнення боргу, до якого вже долучилась сума витрат на виконавче провадження; для

задоволення вимог стягувача-заставодержателя здійснювати стягнення на заставлене майно; здійснюва ти стягнення на майно боржника, що перебуває в інших осіб, а також на майно та кошти, що належать боржнику від інших осіб, в тому числі вилучати готівку; на належні боржникові  у  разі  передачі  від  інших  осіб кошти,  що  перебувають  на  рахунках у банках та інших фінансових установах,  стягнення звертається державним виконавцем на підставі ухвали суду; арештовувати майно  боржника (квартиру, будинок, приміщення, земельну ділянку, автомобіль, побутову техніку і т.д.) для здійснення його реалізації (примусового продажу, звісно ж за низькою ціною). Таким чином, якщо за рішенням суду ви зобов’язані сплатити борг і у вас є кошти на рахунку, готівка, майно, певні кошти чи майно у ваших боржників, то державний виконавець для здійснення примусового виконання цим може скористатися. Таким чином виконавче провадження буде закрите виконанням, а ви сплатите борг у межах суми боргу та витрат, які поніс державний виконавець у зв’язку з здійсненням примусового виконання рішення.

Та насправді все не так безнадійно, як здається. Вихід завжди є. Наприклад із   заробітної  плати  боржника  може  бути  утримано  за виконавчими  документами   до   погашення   у   повному    обсязі заборгованості:

—           у разі  стягнення  аліментів,  відшкодування шкоди,  завданої каліцтвом,  іншим ушкодженням здоров’я або  смертю,  відшкодування  шкоди  у  зв’язку  із  втратою  годувальника  та збитків чи шкоди, заподіяних злочином, — п’ятдесят відсотків;

—         за всіма іншими видами стягнень,  якщо  інше  не  передбачено
законом, — двадцять відсотків.

Загальний  розмір  усіх відрахувань під час кожної виплати заробітної  плати  не  може   перевищувати   п’ятдесят   відсотків заробітної плати, що має бути виплачена працівнику, у тому числі в разі  відрахування  за  кількома   виконавчими   документами.   Це обмеження  не  поширюється  на  відрахування із заробітної плати в разі відбування боржником  покарання  у  виді  виправних  робіт  і стягнення  аліментів  на  неповнолітніх  дітей.  У  таких випадках
розмір  відрахувань  із  заробітної  плати  не  може  перевищувати
сімдесяти відсотків.

Це ж саме стосується й стипендії та інших доходів боржника. Звернення  стягнення  на пенсію здійснюється відповідно до Закону  України   «Про   загальнообов’язкове   державне   пенсійне страхування» .

Згідно ст. 73 ЗУ «Про виконавче провадження» стягнення не може бути звернено на такі виплати:

1) вихідну  допомогу,  що  виплачується  в  разі   звільнення
працівника;
2) компенсацію  працівнику  за невикористану відпустку,  крім
випадків,  коли особа під час звільнення  одержує  компенсацію  за
відпустку, не використану протягом кількох років;
3) компенсацію  працівнику  витрат  у зв’язку з переведенням,
направленням  на  роботу  до   іншої   місцевості   чи   службовим
відрядженням;
4) польове забезпечення,  надбавки до заробітної плати,  інші
кошти, що виплачуються замість добових і квартирних;
5) матеріальну  допомогу  особам,  які  втратили   право   на
допомогу по безробіттю;

6) допомогу у зв’язку з вагітністю та пологами;
7) одноразову допомогу у зв’язку з народженням дитини;
8) допомогу по догляду за дитиною;

9) допомогу  особам,  зайнятим  доглядом трьох і більше дітей
віком до 16 років,  по догляду за дитиною-інвалідом, по тимчасовій
непрацездатності  у зв’язку з доглядом за хворою дитиною,  а також
на іншу допомогу на дітей, передбачену законом;

10) допомогу на лікування;

11) допомогу на поховання;

12) щомісячну  грошову  допомогу  у  зв’язку   з   обмеженням
споживання   продуктів   харчування   місцевого   виробництва   та
особистого підсобного господарства  громадян,  які  проживають  на
території, що зазнала радіоактивного забруднення;

13) дотації  на  обіди,  придбання  путівок  до  санаторіїв і
будинків відпочинку за рахунок фонду споживання.

Стягнення не здійснюється також із сум:

1) неоподатковуваного розміру матеріальної допомоги;
2) грошової компенсації за видане обмундирування і натуральне
постачання;
3) вихідної допомоги в разі звільнення (виходу у відставку) з
військової служби,  служби в органах внутрішніх справ та Державної
кримінально-виконавчої   служби   України,   а   також   грошового
забезпечення, що не має постійного характеру, та в інших випадках,
передбачених законом.

Якщо боржник до накладення арешту на майно відчужить його, то у добросовісного покупця це майно вже відібрати не зможуть. У недобросовісного – можуть, але якщо і він до цього продасть майно, то майно залишається у власності у другого покупця, тобто третьої особи. Якщо у боржника немає офіційного доходу, боржників, то й примусово забрати виконавець нічого не зможе. Термін виконання рішення вказаний у виконавчому листі, судовому наказі чи рішенні суду. По спливу цього терміну виконавче провадження не проводиться – минає термін вказаний для виконання.

Опубліковане Адвокат Чундак Маріанна Володимирівна

4 комментария

Валентина

Как истолковать ст.77 Закона Украины «Про виконавче провадження»? Кто выносит решение о том, чтобы за долги забрать ребенка? Коллекторы уже грозят этим некоторым заемщикам банка.

Маріанна Чундак

Щодо вашого прохання розяснити зміст ст.77 ЗУ «Про виконавче провадження», то в даній статті йдеться не про відібрання дитини за борги, а про відібрання дитини в зовсім інших виконавчих провадженнях, таких, наприклад, як позбавлення батьківських прав, невиконання батьківських обовязків, що призводить до загрози життю та здоровю дитини, незаконне відібрання дитини від матері (батька) дитини іншою особою — тіткою дядьком, іншими родичами. Ситуацій загалом на практиці може бути безліч, але вони не мають жодного відношення до боргів.
Вимоги колекторів і погроза з їхньої сторони відібрати дитину є незаконною! Хоча довести протиправність їхніх погроз на практиці важко і взагалі майже не можливо, про свої права не слід забувати. Така погроза, на мою думку, залишиться тільки погрозою, адже відібрати дитину в батьків за борги не зможе ніхто. В іншому ж випадку мова може йти тільки про викрадення дитини, що є злочином.
Можливо колектори погрожують забрати дитину не через борги, а через відсутність засобів для утримання дитини, недогляд, не виконання батьківських обовязків. Однак це вже не в їхній компетенції. Такі справи вирішуються тільки судом за поданням служб у справах дітей.

Имеет ли право, исполнительная служба,не через суд, а самостоятельно подать на неплательщика т.е.(должника по решению суда), в таможенную службу, о запрете должника выезде за границу?

На жаль ваше питання є не повним, а тому я неможу дати на нього вичерпну відповідь. Кожен вид боргу має свої особливості. Ви вказуєте на те, що існує рішення суду, але не зазначаєте при цьому який саме борг повинен сплатити боржник. Так стягнення аліментів відрізняється від стягнення боргу за кредитним договором і ще більше відрізняється від інших видів боргів.
Якщо є рішення суду про тимчасове обмеження особи (боржника) у праві виїзду за межі України до виконання нею своїх зобов’язань то державний виконавець вже наступного дня після надходження до нього такого рішення суду направляє засвідчену судом копію даного рішення для виконання до Адміністрації Державної прикордонної служби України, яка приймає її до виконання, тобто перетнути кордон до погашення боргу боржник вже не зможе.
Фактично виконавча служба самостійно й відправляє в прикордонну службу копію рішення суду для заборони виїзду закордон. Однак головною умовою тут є саме наявність такого рішення суду. Саме по собі рішення суду про стягнення боргу не є обмеженням для виїзду закордон. Хоча тут також існує багато своїх особливостей, а тому слід більш чітко сформулювати запитання.

Добавить комментарий