Революція в освіті. Які нововведення очікують студентів, викладачів і самі вузи?

6 вересня цього року вступив в силу революційний закон «Про вищу освіту», який повинен кардинально змінити цю сферу в Україні. Експерти називають документ новаторським і покладають на нього великі надії. Завдяки прописаному в ньому підходу станеться модернізація української вищої освіти та випускникам вузів стане легше інтегруватися в європейське співтовариство.

Університетська автономія

Головна перевага нового закону «Про вищу освіту» від 1.07.2014 1556VII полягає в тому, що він базується на ідеї університетської автономії. Це означає, що українські вузи отримали більшу самостійність у фінансовій, економічній і організаційній сферах діяльності.

Так, в ст.46 «Прикінцевих та перехідних положень» закону зазначено, що автономія вищого навчального закладу — це його самостійність, незалежність і відповідальність у прийнятті рішень щодо розвитку академічних свобод, організації наукових досліджень, освітнього процесу, внутрішнього управління, економічної та іншої діяльності , самостійного добору і розстановки кадрів в межах, передбачених цим законом. При цьому права вищого навчального закладу, які визначають зміст його автономії, визначаються цим законом і не можуть бути обмежені іншими нормативноправовими актами.

Отже, вузи зможуть самостійно розробляти і впроваджувати освітні та наукові програми, нові спеціалізації. Вони також зможуть самі розпоряджатися своїми доходами, відкривати рахунки в банку і брати кредити. Державні вузи зможуть розміщувати власні надходження від своєї освітньої, наукової та навчальновиробничої діяльності на рахунках установ державних банків. Також передбачено, що про свою фінансову діяльність вузи будуть звітувати не перед чиновниками, а перед громадськістю на своєму сайті. Крім того, університети, які мають статус національних і дослідницьких, отримають пріоритетне право на фінансування з держбюджету.

Закон також передбачає, що керівництво вишів визначатиметься на виборах. Керівник обирається шляхом таємного голосування строком на 5 років у порядку, передбаченому законом і статутом вищого навчального закладу (ч.2 ст.42). Передбачено участь всього викладацького складу (не менше 75% загальної кількості осіб, які мають право брати участь у виборах). Кількість виборних представників з числа інших працівників вищого навчального закладу — до 10%, а з числа студентів (курсантів) — не менше 15% осіб, які мають право брати участь у виборах. Для ректорів, деканів і завідувачів кафедрами прописано обмеження на перебування на посаді — не більше двох термінів, кожен з яких складає 5 років.

Сам собі контролер

Також передбачено створення Національного агентства з контролю над якістю вищої освіти (ст.17 закону). Це постійно діючий колегіальний орган, який реалізує державну політику в галузі забезпечення якості вищої освіти. Членами Національного агентства будуть всі ВНЗ, незалежно від форми власності.

У його склад (ч.1 ст.19 закону) увійдуть 25 осіб:

  • два члени делегуються Національною академією наук України, по одному — від кожної національної галузевої академії наук;
  • 13 членів обираються з’їздами з числа представників вищих навчальних закладів України державної, комунальної та приватної форми власності, у тому числі дев’ять членів — від державних вищих навчальних закладів, один — від комунальних вищих навчальних закладів;
  • 3 члена обираються спільним представницьким органом всеукраїнських об’єднань організацій роботодавців;
  • 2 члена обираються з’їздом представників органів студентського самоврядування вищих навчальних закладів з числа осіб, які здобувають вищу освіту.


Агентство контролюватиме якість вищої освіти і формувати рейтинги вузів. На підставі цих даних Міністерство освіта і науки видаватиме ліцензії на відкриття нових спеціальностей і стверджувати нові стандарти вищої освіти.

Термін повноважень членів Нацагентства складе 3 роки. Одне і те ж особа не може бути членом агентства більше двох термінів (ч.2 ст.19 закону). Перший склад формується протягом 9 місяців з  дня набрання чинності законом (пп.14 п.2 «Прикінцевих та перехідних положень»).

Всеукраїнська атестаційна комісія, яка займалася атестацією наукових кадрів вищої кваліфікації, остаточно ліквідується. Всі ці функції тепер лягають на Національне агентство із забезпечення якості освіти, яке також буде здійснювати ліцензування та акредитацію вузів.

Науку в маси!

Новим законом остаточно вирішено питання, якою мовою повинно здійснюватися викладання в українських вузах. Статтею 48 визначено, що навчання у всіх вузах здійснюється державною мовою. Однак вуз має право приймати рішення про викладання однієї або декількох дисциплін англійською або іншими іноземними мовами, за умови забезпечення знань з відповідної дисципліни також і державною мовою.

По-новому боротимуться в українських вищих навчальних закладах і з плагіатом. Закон суттєво посилить антіплагіатні норми і відповідальність за їх дотримання. Тепер виявлення плагіату в поданій до захисту дисертації (науковій доповіді) є підставою для відмови у присудженні відповідного наукового ступеня, а виявлення плагіату в захищеній дисертації (науковій доповіді) є підставою для скасування рішення про присудження наукового ступеня та видачу відповідного диплома (ч.6 ст .6 закону).

Крім того, стануть обов’язковими до публікації захищені наукові роботи. Це значить, що всі наукові «труди» наших чиновників і депутатів зможе прочитати кожен бажаючий і оцінити їх вклад в українську науку самостійно.

Тепер в Україні не будуть «штампувати» молодших спеціалістів та кандидатів наук. Закон визначає п’ять ступенів, яких відтепер зможуть готувати вищі навчальні заклади: молодший бакалавр, бакалавр, магістр, доктор філософії та доктор наук (ст.5 закону). При цьому ступінь кандидата наук буде прирівняна до ступеня доктора філософії, а спеціаліста до магістра (п.2 «Прикінцевих та перехідних положень»).

У той же час зовнішнє незалежне оцінювання закріпили законодавчо. Законодавець визначив, що таке оцінювання результатів навчання, отриманих на основі повної загальної середньої освіти, використовується для прийому до вищих навчальних закладів на конкурсній основі (ст.45 закону).

Навантаження — менше, стипендій більше

Хороша новина в тому, що кількість бюджетних місць у вузах не зміниться — їх, як і раніше, буде не менше 51% від загальної кількості випускників. Але з 1 січня 2016 р. 80% від загальної кількості бюджетних місць для бакалаврів розподілятимуть на підставі показників минулого року і заявок університетів. Інші 20% — за підсумками подачі заяв під час вступної кампанії.

Ще одне нововведення — зменшення навантаження на студентів і викладачів. Робочий час науковопедагогічних працівників становитиме 36 годин на тиждень (скорочена тривалість робочого часу). Максимальне навчальне навантаження на одну ставку науковопедагогічного працівника не може перевищувати 600 годин за навчальний рік.

Законодавець також обіцяє підвищити стипендії до прожиткового мінімуму. В цілому на фінансову підтримку зможуть розраховувати 2/3 студентів, але не більше 75%. Академічну стипендію отримають студенти (курсанти), які, згідно з рейтингом, складеним у вищому навчальному закладі за результатами семестрового контролю, отримали найкращі результати навчання (ст.62 закону).

Нагадаємо, як повідомляла голова Комітету ВР з питань науки і освіти Лілія Гриневич, імплементація закону пройде в 3 етапи: у вересні 2014го, вересні 2015го і вересні 2016 року.

Разом з цим міністр науки і освіти Сергій Квіт підкреслив, що закон може запрацювати лише тоді, коли вся академічна спільнота включиться в процес впровадження в життя всіх нововведень. «Паралельно з цим законом невдовзі мають вийти постанови уряду про нову систему ліцензування та акредитації вузів, які будуть більш прозорими і зрозумілими », повідомив міністр.

Топ-10 новацій закону «Про вищу освіту»:

1. Вводиться поняття «університетська автономія».

2. Створюється Національне агентство з контролю над якістю вищої освіти.

3. Навчання у вузах здійснюється державною мовою.

4. За плагіат позбавлятимуть наукових ступенів.

5. В Україні не буде молодших спеціалістів та кандидатів наук.

6. Узаконено зовнішнє незалежне оцінювання.

7. Керівництво вузів будуть визначати на виборах.

8. 80% бюджетних місць розподілятимуть на підставі заявок вузів.


9. Зменшується навантаження на студентів і викладачів.

10. Стипендії підвищать до прожиткового мінімуму.

Джерело: газета «Закон і Бізнес»

Опубліковане Адвокат Чундак Маріанна Володимирівна

Добавить комментарий