Захист прав людини в ЄС та в Україні

Права людини є пріоритетом для будь-якої демократичної держави світу. Сьогодні, коли наша країна долає бар’єри щодо членства в Європейському союзі, вкрай гостро стоїть проблема захисту прав людини та громадянина в Україні.
Адже відомо, що в Україні така проблема існує з часів незалежності, і потрібні чималі зміни не тільки в законодавстві та його реальному виконанні, але і в самому усвідомленні громадян на право захисту своєї честі, гідності, прав та інтересів.

Європейський суд з прав людини (далі-ЄСПЛ) є міжнародним судовим органом, який створений фактично Радою Європи у 1954, реформований у 1998 році. Суд здійснює захист громадян держав-членів Ради Європи та виявлення порушень Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Україна ратифікувала дану Конвенцію у 1997році, і фактично з того часу громадяни мають право звертатись до ЄСПЛ за захистом свого порушеного права.
ЄСПЛ приймає до розгляду скарги лише після того, як були вичерпані усі національні засоби правового захисту (ст.1 Конвенції). Тобто, тільки тоді, коли відповідна скарга пройшла всі інстанції в державі і не була задоволена.
Статистика свідчить, що кількість позовів до Європейського суду з прав людини в Страсбурзі від українських громадян кожного року зростає. А це означає тільки одне: в нашій державі порушуються права людей.
Фактично, в європейських країнах також існують різноманітні порушення прав людини, але їх кількість є дуже незначною в порівнянні з Україною.
Згідно з статистикою, яка подана на сайті ЄСПЛ на 30 червня 2014 року на стадії розгляду знаходиться 16 150 скарг від українського позивача, що становить 19% від кількості справ з усіх 47 країн. В цій статистиці Україна лідирує. На другому місці знаходиться Італія, на третьому — Росія [1].
Найпоширенішими причинами скарг українських громадян до Європейського суду з прав людини є порушення їхніх прав на справедливий судовий розгляд (477 скарг), ефективний засіб юридичного захисту (173) та на власність (325) [2].
Якщо взяти до прикладу таку розвинену країну як Великобританія, то кількість скарг її громадян становить:
-91 щодо порушення їхніх прав на справедливий судовий розгляд;
-33 щодо ефективний засіб юридичного захисту;
— та всього 2 скарги щодо власності.
Це при тому, що Великобританія ратифікувала Конвенцію ще у 1951 році [3].
У Страсбурзі зазначають, що в Україні механізм виконання рішень ЄСПЛ перебуває на низькому рівні. Так, постійно виникають затримки у виконанні рішень ЄСПЛ, трапляються навіть випадки неможливості їх виконання.
Європейський суд вважає, що причиною затримок у виконанні остаточних рішень полягає в існуванні низки різних дисфункцій у правовій системі України, та зазначив, що Україна не вживає будь-яких заходів для покращення ситуації, незважаючи на значну й послідовну практику Суду з вирішення таких справ.
Закони щодо покращення механізму виконання рішень ЄСПЛ існують, проте їх виконання викликає сумніви, якщо поглянути на реальний стан речей.
На превеликий жаль, в Україні права людини є ширмою для приховування прогалин в законодавстві, функціонування всього державного апарату. Так, в Україні майже не залишилось права людини, яке б не порушувалось.
Головними чинниками, що породжують неспроможність ефективного засобу захисту прав людини є несформованість громадянського суспільства, бездіяльність органів державного управління, зокрема,правоохоронних, бідність українців, відсутність ефективного законодавства.
Українським законотворцям потрібно брати за приклад зарубіжне законодавство у сфері захисту прав людини, проте не забувати за розвиток національної правової науки, і її здобутків. Адже закони потрібно приймати не тільки по зразку, а й відповідно до потреб суспільства країни, в якій вони приймаються.

 

Інеса Прадід
Джерела:
1. http://www.echr.coe.int/Documents/Stats_pending_month_2014_BIL.pdf
2. http://www.echr.coe.int/Documents/Stats_violation_1959_2013_ENG.pdf
3. http://www.echr.coe.int/Documents/CP_United_Kingdom_ENG.pdf

 

Опубліковане Адвокат Чундак Маріанна Володимирівна

Добавить комментарий